N31

Содержание:
Карьерный взлет ХГАПП
Авиационные двигатели ОАО «Мотор Сич»
Полет сквозь столетие
Открытое акционерное общество «ЭЛЕМЕНТ»
Оборудование класса «Safety of Life» для безопасности движения транспорта
Завод «Свет шахтера» - флагман отечественного угольного конвейеростроения
Инновации в обогатительных технологиях
Металлургическим агрегатам - вторую жизнь
Прав тот, кто защищает свои права
Фермеру в помощь !
Cовременный менеджмент - идеология бизнеса
Стратегические направления развития ЗАО «ЛКМЗ»
« Я всю жизнь ждал такую машину»
Бенчмаркінг: вчимося у конкурентів
Что посоветует интернет?
elcomUkraine 2006: 10 років у виставковій індустрії
«Машиностроение. Металлургия 2006» XІV международная специализированная выставка в Запорожье


Слово редактора

Розкажи, розкажи мені, поле…

Розкажи, розкажи мені, поле:
Чого рідко ростуть колосочки?

Павло Тичина

Відомий російський публіцист і громадський діяч кінця 19 - початку 20 сторіччя Лев Тихомиров писавсвого часу: «Лише землеробство, лісоводство, скотарство та рибне господарство можуть бути поставлені так, що нічого не розтрачують, а вічно примножують загальнолюдський капітал і прожитки. Тому в світовій економії турбота про сільське господарство, про його розвиток, посилення, процвітання - є турбота перша».

Україна - одна з найбільш розораних країн в світі. Навіть зараз, в умовах кризи сільського господарства, під оранкою знаходиться більше 55% території країни (для порівняння: у Франції і Німеччині - 33%, в Англії - 18%, у Канаді - 25%). Наші чорноземи - предмет традиційної гордості українців. Мабуть, ви пам'ятаєте, що гітлерівська Німеччина під час Другої світової війни вивозила українські чорноземи ешелонами...

На сьогоднішній день земельний фонд України складає 60,4 млн. га, з яких 42,3 млн. га - землі сільськогосподарського призначення. Середнє виробництво валової продукції АПК у перерахунку на 1 га становить 270 € (в країнах ЄС - більше 2000 €). При цьому виробництво валової доданої вартості на 1 га складає у нас 245 грн. Фактично, за даними вчених, гектар української землі сьогодні годує 0,6 людини, тоді як в США цей показник - 1,3 людини, у Німеччині - 8, а в Японії - 26,5.

Давайте порівняємо результати діяльності вітчизняного агропромислового комплексу зразка 2000-2005 років з відповідними показниками, наприклад, 1990 року. Валовий збір зернових скоротився з 51,0 до 27,6 млн. т в 2004 році, а в 2003-му ми взагалі ледве нашкрябали 20,2 млн. т - приблизно стільки ж, скільки мали у передвоєнному 1940-му. В середньому на 7 центнерів з гектара зменшилася і врожайність зернових, а урожай цукрового буряка впав практично до рівня 50-х років. Рентабельність рослинництва знизилася за ці роки до 42%. В 2005 році рентабельність всього сільського господарства України знизилася в порівнянні з 2004 роком вдвічі - до 6%!

У пошуку шляхів виходу з фінансової скрути господарства віддали перевагу соняшнику, збільшивши його посіви більш ніж вдвічі. Звісна річ, на експорті цінної олійної сировини заробиш швидше! Але ж соняшник дуже виснажує грунт і знижує його продуктивність. І це при тому, що і взагалі грунт сьогодні отримує в 6 разів менше добрив. Додамо сюди ж і таку біду, як скорочення площі зрошуваних земель, що негативно позначається на сільгоспвиробництві південних та західних регіонів.

Все це, а також скорочення посівних площ кормових культур разом з нерозумною ціновою політикою на зерно, завдало нищівного удару по тваринництву. Крім того, на селі не вистачає надійної, високопродуктивної техніки, використовуються застарілі та неефективні технології... На жаль, сумний перелік проблем нашого сільського господарства дуже довгий.

Їх розв'язання - справа державної важливості. Необхідні перегляд і оптимізація державної підтримки сільського господарства. Щоправда, цього року на фінансування села з держбюджету було виділено 8,087 млрд. грн. - вдвічі більше, ніж у минулому році. Вперше на програму підтримки тваринництва і рослинництва виділині суттєві гроші - 2 млрд. грн. Розроблені всілякі програми розвитку села. Але ще треба, щоб з міністерських паперів ці програми (разом з коштами на їх виконання!) прийшли на багатостраждальну українську землю. Щоб ці кошти потрапили саме в ті руки, що працюють на цій землі!

Бо турбота про сільське господарство, про його розвиток, посилення, процвітання - є турбота перша.

Марина Корчевська



вернуться