N28-29

Содержание:
Форум украинских металлургов
ОАО «Центролит» в новых реалиях
КрАЗ - лучший внедорожник!
«Силачу» любой вес по плечу!
Послесловие к МАКСу-2005
Властелин колец
«Тензод-200» - точность измерения веса и силы
Новинки к юбилею
На шляху до енергетичної незалежності України
Саймон Кузнець - батько економічної статистики
Авторське право в Україні: тенденції розвитку
Винахiдництву - належну увагу!
Кому махнет серебряным крылом Ан-70?
Пiд парасолькою технопаркiв
На вашу книжную полку
Перспективы ХТЗ
Проблему учета решает «ДЕЛЬТА 8010»
Співпраця - ефективна, відносини - взаємовигідні
UA-шоппинг

Слово редактора

Наука - очi людства

Час від часу хвилі епохальних інновацій перетворюють обличчя суспільства, змінюють лідируючі країни і цивілізації, закладають фундамент для підвищення ефективності виробництва і якості життя.

Поняття “епохальні інновації” ввів у науковий обіг нобелівський лауреат Саймон Кузнець. Позначаються цим терміном перевороти, що відбуваються в розвитку людського знання, стають головними джерелами довгострокового економічного зростання і широко поширюються у світі.

Без сумніву, ми живемо в час епохальних інновацій. Вони змінили світ і дали нам зручності, про які в попередні часи людина лише мріяла. На Заході вже давно не тільки зрозуміли, а й на власному досвіді переконалися: сучасна цивілізація - це, перш за все, комфорт та зручність життя, які неможливі без наукових досягнень. Саме тому - а не з великої любові до пізнання - в науку там вкладають величезні гроші. І тому, що це дуже прибутковий бізнес! Крім того, лише наука може винайти нові джерела енергії, створити нові машини, матеріали і технології. І витягти окрему державу з узбіччя на головний шлях, яким прямує людство, без науки неможливо.

Якщо теорія парової машини була розроблена лише через півстоліття після її винаходу, то зараз все навпаки: винаходи, які є основою високих технологій, - це результат використання фундаментальних наукових відкриттів. Тобто створення якісно нових засобів виробництва вимагає вкладання достатніх для розвитку науки коштів, які в остаточному рахунку окупляться. Це і є сучасний підхід до формування державної політики у сфері науки.

Досвід країн з розвинутою економікою свідчить, що для успішної конкурентної боротьби на ринку високих технологій треба направляти не менш ніж 4-5 відсотків від ВВП на розвиток наукових досліджень. Так що на сьогоднішні наші півтора відсотки далеко не поїдеш. На загальнонаціональному форумі науковців, що відбувся влітку поточного року, була висловлена глибока стурбованість щодо стану матеріально-технічної та дослідно-експериментальної бази нашої науки: із однієї з провідних науково-технічних держав Україна почала перетворюватися на постіндустріальну периферію.

А між іншим, за окремими науковими напрямками, наприклад, матеріалознавством, теоретичною фізикою, математикою, зварювальним виробництвом, біотехнологіями, ми - поки що - зберігаємо достойні позиції у світі. Міжнародній спільноті наша наука має що запропонувати в галузі авіакосмічних технологій, ресурсо- та енергозбереження, створення нових речовин і матеріалів, захисту природних екосистем тощо.

Ще в травні 2004 року вступив у дію Закон України «Про загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій». Програма доцільна, бо повинна була стати одним з механізмів реалізації інноваційної моделі розвитку вітчизняної промисловості. І закон потрібний, бо передбачав створення умов для широкого застосування у виробництві новітніх наукових розробок. Але що таке “створення умов”? Це, зрозуміла річ, гроші, яких, як завжди, нема…

Саме таким чином і втрачаються конкурентні переваги країни, занепадають стратегічні для її розвитку галузі. Опріч загального плану розбудови Україні вкрай необхідна стратегія розвитку інноваційного. Стратегія, підтверджена дієздатною тактикою. Тому що стати упорядженим та благополучним суспільством можна лише перетворивши науку в стрижень економічного зростання, в інструмент розв’язання соціальних і усіх інших задач. Наука - це очі людства, і треба тільки їх розплющити та дивитися вперед.

Марина Корчевская


вернуться