N22

Содержание:
Конструкторское бюро «Южное» сегодня и завтра
Украинский локомотив XXI века
КРЕМЕНЧУГСКИЕ КОЛЕСА - правильное решение!
Корпорация «ВЕСТА»: автономные системы энергообеспечения
Энергия, рожденная не только для полета: суда ОАО «Мотор Сич»
Красноармейский ДИНАСОВЫЙ ЗАВОД: 70 лет в строю
Як працює українська промисловість?(Підсумки першого півріччя)
Мiльйони в смiттєвому кошику
Большое создается малым…
Уголь России и Майнинг-2004
Горно-шахтная техника высокой надежности
«АГРО-2004» - звіт українського АПК
Трактора ХТЗ для современных агротехнологий
От электронного документоборота - к CALS-технологиям
Вкусный Интернет
Достойной продукции - достойный показ

Слово редактора

Доживемо до післязавтра                

Люди погибнут от неумения пользоваться силами природы и от незнания истинного мира.

Иероглифическая надпись на пирамиде Хеопса

Ось вже 11 тисяч років людство живе в епоху голоцену - найтривалішого з усіх відомих науці міжльодового періоду. Живе і псує навколишнє середовище з того ж часу, відколи почало створювати всілякі зручності для свого життя. І процес продовжується - тільки на іншому технологіч­ному рівні. Зараз людство щорічно спалює біля 5 млрд. т вугілля; 3,7 млрд. т нафти і нафтопродуктів, а також природний газ, торф, горючі сланці та дрова. Усе це перетворюється у вуглекислий газ, кількість якого в атмосфері невпинно зростає. Нещодавно британський дослідник Кріс Фріман з університету Уельсу оголосив результати досліджень торфовищ. Виявилося, що торфовища усього світу почали викидати в атмосферу вуглекислий газ, прискорюючи процес потепління. Що ще гірше - підвищення рівня вуглекислого газу в атмосфері викликає виділення додаткових об’ємів цього газу з торфовищ. Крім того торфовища випускають значну частину органічного вуглецю в ріки та озера, де він розчиняється у воді, а бактерії, які в ній живуть, швидко перетворюють розчинений органічний вуглець у вуглекислий газ, що знову ж попадає в атмосферу.

Додайте до цього забруднення повітря і води, порушення озонового шару, знищення лісів, наступ пустель - і сумно якось робиться на душі…

Майбутню всесвітню катастрофу вчені пророкують, збирають міжнародні форуми, намагаються укласти Кіотський договір. Керівники держав і уряди, захищаючи дріб’язкові інтереси, нічого не роблять і нехтують зусиллями вчених. А останні, пророкуючи та попереджаючи, продовжують озброювати людство ще витонченішими засобами знищення усього живого.

У голівудському блокбастері «The Day after Tomorrow», світова прем’єра якого відбулася наприкінці травня, на шляху Гольфстріму встають полярні льоди, що тануть внаслідок глобального потепління. Земля опиняється на грані нового льодового періоду. Цей фантастичний трилер - двогодинна демонстрація того, чим ризикує людство, що викидає в атмосферу продукти згоряння. Ілюстрація гіперболізована і, відповідно до жанру фільму-катастрофи, насичена запаморочливими кіношними спецефектами. Але наслідки зміни клімату можна побачити і за стінами кінотеатрів.

Міждержавна рада ООН по зміні клімату (IPCC) поширила результати досліджень, згідно яких арктичні льодовики значно прискорили танення, а рівень світового океану піднімається. А льодовики на Землі - річ дуже потрібна: вони забезпечують альбедо - міру відбиття сонячних променів поверхнею планети назад у космос. Якщо тенденція, що намітилася, збережеться, вже до середини нинішнього сторіччя води Арктики цілком звільняться від льодового покриву.

З одного боку, глобальне потепління може дати деякі позитивні результати. Можна буде, приміром, знизити витрати на опалення, а також подовжити сезон сільськогосподарських робіт. Або ж україн­ським аграріям зайнятися вирощуванням не картоплі, а ананасів з бананами.

Але з іншого боку, канадських ескімосів та інші народи Крайньої Півночі доведеться переселяти з зон підтоплення, постраждає і північна фауна. Альпійські гірськолижні курорти можуть перетворитися у середземноморські пляжі. Вже зараз через глобальне потепління наполовину зменшилася кількість риби в африканському озері Танганьїка і вилов риби в північних морях. На узбережжі Карибського моря гинуть мангрові ліси; за останні чверть століття деякі популяції пінгвінів у районах Антарктики скоротилися на третину, а поголів’я морських левів - на 50-80 відсотків. За останні 15 років зникло більш 20 видів птахів і ссавців! За даними міжнародного дослідження, проведеного Фондом дикої природи, глобальне потепління приведе до зникнення чверті видів тварин і рослин до 2050 року.

Так що ж, виходу немає? На перший погляд здається - так. Але ж, як сказав колись якийсь розумник, навіть коли вас з’їли, у вас є два виходи.

Нещодавно всесвітньо відомий британський еколог Джеймс Лавлок виступив на конференції кліматологів із закликом до людства зупинитися в забрудненні навколишнього середовища, доки планета «усвідомлено» не знищила нас. Ще наприкінці 60-х років професор Лавлок висунув «теорію Гайя», відповідно до якої планета Земля живе, як єдиний організм чи навіть як біологічна клітина, і активно відповідає на втручання людей в екологію, прагнучи до самозбереження.

Ставитися до навколишнього середовища лише як до джерела благ, збереження його лише в інтересах усе більшої експлуатації неприпустимо! Природа, всі її складові частини - незалежно від їхньої корисності для людей - самоцінні. І мінімізація втручання в природні процеси, збереження і навіть рятування основ життєдіяльності того самого навколишнього середовища, що раніше мало назву Природа, - стало сьогодні найважливішим завданням, що людству необхідно вирішувати спільно. Вирішувати сьогодні, бо післязавтра може бути занадто пізно.


вернуться