N7

Содержание:
Трубы ХХI века - уже реальность
Макеевский металлургический на пути реформ
Лутугинское - значит высокого качества!
Угольное машиностроение Украины
Коксовому оборудованию - экологическую эффективность
«ПРОГРЕСС»ивное оборудование для вашего успеха
«Днепроспецсталь»: СПЦ-3 полвека в строю
Ново-Краматорский машиностроительный
«СЭЛМЕ» - 55
ОАО «СЗВИ» - ГАРАНТ КАЧЕСТВА
Заводы, которых не было
Высокие технологии ОАО «ЧеЗаРа»
Интеллектуальный продукт - под защиту
Джерело зростання суспiльного багатства
Календарный план выставок ноябрь-декабрь 2001 года
Иностранные фирмы предлагают сотрудничество
Пiдтримка пiдприємництва: кременчуцький варіант
От тепла до холода -один шаг
Одно дело вырастить урожай, другое - сохранить его!
Мировая слава «Магарача»
Ялта, улица Пушкинская, 23
"Нижняя Ореанда": новая программа здоровья и красоты
«Зори Украины»: с заботой о вашем здоровье
Ученью – свет Интернет!

Слово редактора

Багато в свiтi є такого...

И в небе, и в земле сокрыто больше,
Чем снится вашей мудрости, Горацио. 
В.Шекспір. “Гамлет”

Сьогоднішнє наше життя вимагає віри у казку... Бо якщо ви починаєте відноситись до навколишніх подій з позиції здорового глузду, зміст їх проходить повз вас.
Ми усіма засобами прагнемо не чіпати того, що широкий загал вважає політикою, але - незважаючи на благі наміри - політика сама чіпляється до всіх і кожного. Ось було у нас перше грандіозне національне свято Незалежності. Відсвяткували - всім на заздрість. Поприбирали сміття, підрахували витрати, важкенько позітхали і - живемо собі далі. Тільки-но увійшли у звичайний робочий ритм, картоплю на городі викопали, а тут тероризм світовий (будь він не ладен цей Усама бін Ладен) таке заподіяв, що ні в якому голлівудському супертрилері не вигадаєш! Знову головний біль та безліч проблем: що воно буде та як? 
Перший рік третього тисячоліття вийшов на фінішну пряму, а чи стало людство (а разом з ним і всі ми) розумнішим та передбачливішим у новому часовому вимірі? Здається, анітрохи. Живемо далі як прийдеться, не озираючись у минуле, не дуже старанно піклуючись про майбутнє. Це - взагалі. Взагалі про те, що бути вільним від впливу політики на нормальне життя нормальної людини дуже важко. Наприклад, дуже хочеться спокійно дивитися на вируючу політичну метушню понад сотні українських партій, але не виходить. Бо дуже це схоже на воронячу зграю на міському смітнику: всі намагаються перекричати один одного, перелітають з купи на купу, висмикують здобич з сусідського дзьобу.
Перепрошуємо за подібні асоціації, але вони виникають і у кожного «пересічного громадянина», і у - як у нас стало модним казати - електорату. Перепрошуємо вдруге, але ось ще про політику - останнє на сьогодні. Президент США Гарі Трумен якось пожартував в присутності журналістів: «В детстве я хотел стать тапером в борделе или политиком. Разница, по правде сказать, небольшая».
Розуміючи, що на сторінках нашого видання всім цим політпристрастям не місце, повернемося до рідного нашого виробника. А це вже економіка, про яку у нас розмовляють, оперуючи статистичними даними. Ну що ж - ось вам деяка «цифірь», яка не оприлюднюється на кожному кроці. З 1991 по 2000 рік прибутки підприємств скоротились на 75 відсотків, що зробило переважну більшість основних виробників, тобто учасників майбутнього українського ринку, жебраками. Рівень податків при цьому зріс настільки, що сплачувати їх стало просто самогубством. Але, як зауважив десь наприкінці вісімнадцятого сторіччя славнозвісний Бенджамін Франклін, «в цьому світі неминучі тільки смерть та податки». 
Якщо десять років тому загальний об’єм прямих та непрямих податків, а також нарахувань на зарплатню становив десь 25 відсотків від ВВП, то зараз він сягає 46. Мабуть, і непотрібно казати, що це в два-три рази перевищує європейські рівні. Де в цьому випадку брати гроші на нормальну роботу підприємства, не кажучи вже про розширене відтворення?..
Розумники кажуть - позичайте. Позичили. Ще в середині 90-х років зовнішній борг України зріс з 396 млн. доларів до... 8 млрд. 217 млн. Або більш ніж у двадцять разів. За останніми даними (на жовтень 2000 р.) ми заборгували $ 10 млрд. Дуже окреме питання, хто і куди ці грошики використав. Може, хто-небудь коли-небудь (багато в світі є такого, що не насниться...) і отримає на нього відповідь.
Як Чацький у грибоєдівському «Горі від розуму» вигукував: «Карету мне, карету!», - так сьогодні на кожному розі чути: «Інвестора нам, інвестора!» І чомусь забувають, що продаючи національні багатства «на сторону», прибутки з нього теж направляють у кишеню «чужому дяде». Ще й ображаються, якщо за напівпограбованим, напівдихаючим заводом чи фабрикою ніхто в чергу не вишукується. 
Необхідність кардинальних змін стала очевидною не сьогодні, але й до цього дня зрушень з місця ніяких. Хоча провідні економісти стверджують, що оптимальним був би в нашому випадку сумарний податок 18-19 відсотків ВВП, а рівень відрахувань на зарплатню не вище 7-8.
Але мудрості наших народних обранців цивілізований податковий кодекс ще, мабуть, не наснився. Або ж зовсім не спиться їм в пошуках грошей... для наповнення багатостраждального державного бюджету.


вернуться